Сільські атлети ще з довоєнного часу мріяли про власну спортивну організацію. Фізкультурні осередки на місцях почали виникати наприкінці двадцятих років. На початку тридцятих було започатковано перші змагання селян. 1933 року відбулася колгоспно-радгоспна спартакіада на Дніпропетровщині. У 1935 році в с. Чапаївці Золотоніського району Черкаської області вперше в країні було введено посаду колгоспного інструктора фізкультури. А у вересні 1936 року в Києві стартувала перша колгоспна Спартакіада України, переможцями якої стали вже згадувані чапаївці. Спортивний рух на селі ширився, набував масовості. Трудівники ланів вже подумували про масштабні змагання. Тієї ж осені група колгоспників із с. Комарово Приморського району Запорізької області здійснила вражаючий велопробіг на техніці вітчизняного виробництва. Багатоденний маршрут проліг від рідного Приазов’я через Донецьк, Самару, Челябінськ, Омськ, Улан-Уде аж до Хабаровська. Українські фізкультурники подолали близько десяти тисяч кілометрів.
І все ж на повний голос про створення масової фізкультурно-спортивної організації у глибинці заговорили лише по війні. Натхненником цієї важливої справи стало керівництво Вінниччини, яке навесні 1948 року ухвалило постанову «Про проведення обласної спартакіади сільської молоді». Ці змагання, що відбувалися у районному центрі Бершадь, зібрали півтори тисячі учасників. Одразу по завершенні спартакіади газета «Вінницька правда» надрукувала лист трудівників артілі ім. Маршала Будьонного з с. Березівка Могилів-Подільського району, в якому висловлювалося бажання створити єдину структуру, яка об’єднала б усі низові сільські фізкультурні колективи. Ініціатива березівчан отримала силу-силенну схвальних відгуків, і тієї ж осені на Вінниччині було сформовано добровільне спортивне товариство «Колгоспна нива». А 19 серпня 1950 року рішенням Ради Міністрів Української РСР ЦК КП (б) України з’явилося добровільне сільське спортивне товариство «Колгоспник».
Колгоспне спортивне товариство просувалося до вершин без зайвого поспіху, наче розважливий хлібороб. Спершу конче бракувало спортивної форми, обладнання та інвентарю. Як розповідали колишні працівники Центральної Ради «Колгоспника», у п’ятдесяті роки, як правило на цілий район було не більше одного ядра або диска. От і носили його на змагання із села в село. Утім, спортивні результати сільських атлетів невпинно зростали. Та й матеріально-технічна база товариства з кожним роком міцнішала. І через 18 років, за безпосередньою участю А.П. Усенка, товариство перейменували в «Колос».
Першу славу ФСТ «Колос» принесли атлети зі світовими іменами: метальник молота Анатолій Бондарчук, борці Іван Богдан та Ілля Мате, важкоатлет Леонід Жаботинський, метальник списа Віктор Цибуленко, кіннотники Віктор Погановський та Юрій Ковшов, велосипедисти Олег Чужда, Наталя Крушельницька, Тамара Полякова, Євген Загребельний, Володимир Пульников.
У 1990 році за рішенням уряду, Укрпрофради та спільної постанови колегій Держагропрому і Держспорткомітету сільське спортивне товариство відродилося як ФСТ «Колос» агропромислового комплексу і всього сільського населення України.
У «Колосі» розпочинали свій спортивний шлях більше 50 майбутніх чемпіонів і призерів світу та Європи, а 11 спортсменів товариства стали чемпіонами і призерами літніх Олімпійських ігор. У понад 16 тис. його низових колективів до занять фізичною культурою і спортом залучено майже 1 млн. осіб, кожен третій фізкультурник нашої держави – вихованець сільського спортивного товариства «Колос».
У 2000-2003 рр. у товаристві «Колос» підготовлено більше 300 майстрів спорту України і 89 майстрів спорту України і 89 майстрів спорту України міжнародного класу.
Активно діють обласні ради ФСТ «Колос». Кожна з цих організацій вносить свою вагому частку у розвиток спортивного руху та масової фізкультурно-оздоровчої роботи серед сільського населення України.
Прекрасна земля Київська спортивними талантами. Звання заслуженого майстра спорту з пауерліфтингу по праву носить Лариса Іванова, майстрами спорту міжнародного класу стали Наталія Скакун (важка атлетика), Жанна Іванова (пауерліфтинг), Володимир Дюдя (велоспорт), Олександр Корчмід, Владислав Ревенко (легка атлетика). Звання чемпіона Європи мають легкоатлет з Білоцерківського району Дмитро Барановський, дзюдоїста з Києво-Святошинського району Колісник Ірина, а хокеїсти Бориспільського клубу «Колос» вибороли бронзові нагороди в розіграші Кубка Європейських чемпіонів.
«Колос» АР Крим подарував Україні таких спортсменів, як С. Доценко, С. Сулейманов (бокс), В. Піскунов (легка атлетика), О. Висоцька (велоспорт). За роки незалежності України в Криму підготовлено 7 майстрів спорту міжнародного класу, 23 майстри спорту, 111 кандидатів у майстри спорту.
Значних результатів не лише в своїй країні, а й далеко за її межами досягли «колосівці» Вінниччини. Виходець з с. Попівки Барського району Олександр Мазур неодноразово ставав кращим борцем світу в класичному стилі. Золоту нагороду чемпіона світу з кульової стрільби виграв літинський майстер Борис Мельник. У його колекції – срібна медаль Олімпійських ігор. Веслувальниця Юлія Рябчинська з Піщанського району здобула «золото» на Олімпіаді. Тож закономірно, що від Вінниччини Сергій Черявський, Руслан Підгорний, Юлія Муренька, Павло Хникін, Андрій Соколовський у складі команди України брали участь в Олімпійських іграх у Сіднеї.
З року в рік зміцнює свої фізкультурно-спортивні традиції дніпропетровський «Колос». На міжнародній ареніДніпропетровщину успішно представляють неодноразовий призер чемпіонатів Європи з дзюдо Ілля Чимчиурі, переможці та призери міжнародних змагань, веслувальники Олександр Медвідь, Лариса Кушанова, велосипедистка Оксана Кащишина, важкоатлет Олексій Савченко, представники кінного спорту Олег Красюк, Наталя Падафа, Євгенія Колесник, Вадим Легкодух, легкоатлети Оксана Титенко, Вікторія Рожкова, дзюдоїсти Ренат Мірзалієв, Коба Надирадзе.
Тридцять два спортсмени обласні входили до складу збірних команд України. І це заслуга заслужених тренерів країни В.І. Сансієва, В.А. Нечипоренка, тренерів І.І. Іванова, П.В. Пастуха, Ю.Н. Чередника та інших.
Донецьке ФСТ «Колос» подарувало світові таких відомих спортсменів, як Фаїна Мельник, Ілля Мате, Олексій Рокочий, Лариса Гарагуля, Михайло Бакін, Сергій Сахно, Володимир Данченко. Свій спортивний шлях на Донеччині розпочинав дворазовий чемпіон світу, нині тренер олімпійської збірної з вільної боротьби Михайло Харачура.
Чимало чемпіонів зросло на Житомирській землі. Це насамперед «грекоримлянин» Анатолій Кравченко, легкоатлетка Ніна Сербіна, важкоатлети Віктор Гавінський та Олександр Львов, акробати Олександр Руденко та Олександр Нечипорук, борець Віктор Білокопитний. Имало сільської молоді тренувалося під керівництвом заслужених тренерів України Л. Колбасенка, С. Кареви, С. Кострицького, В. Зорника, В. Дем’яненка, В. Задорожного та ін.
Не перевелися чемпіони і на Запорізькій землі. Призером міжнародних турнірів неодноразово була легкоатлетка Зоя Казновська, майстер марафонських дистанцій Любов Клочко. У 1997 році атлетка Наталя Євдокимова в словенській столиці Любляні впевнено виграла Першість Європи. Її успіх повторив через два роки самбіст Євген Сотников.
Золотими літерами у сільській фізкультурний рух Івано-Франківщини вписали свої перемоги спортсмени: Любов Григурко-Шшурак (важка атлетика), Сервін Сулейманов, Віктор Поляков, Дмитро Самков (боксери), Юлія Клюкова (фрістайл), Микола Попович (лижні гонки) та ін.
Найкращі спортсмени Закарпатської області – Людмила Задирака, Ніна Лобова-Гецько (гандбол), Іван Фірцак (важка атлетика). Їх та інших атлетів виростили справжні фахівці, закохані у власну справу: О. Сіладі, Е. Грабовчак, Е. Горват, П. Куштан, Ф. Яноші, Т. Гержені, Й. Головач, П. Левринц, М. Гоголевський, Ю. Коман, О. Плишка, Ю. Бабич, А. Савко, А. Карцуб, П. Продан, Ю. Гелетич, В. Шотник.
Витоки Волинського ФСТ»Колос» слід шукати в далекому 1950 р. За цей час в області виховано чимало відомих спортсменів та фахівців. Це – велосипедисти, майстри спорту Леонід Горбунов, Володимир Кіченюк, Юрій Копачевський, Віктор Мамозенко, самбісти Іван Кухарик (срібний призер Чемпіонату СРСР), Юрій Могильончик, Михайло Уринський, Микола Шумік, Вадим Сучилов, веслувальники Олег Камерілов, Ананій Романович, Сергій Кутько, Віктор Гуш, Галина Зуб, Василь Захарченко, Любов Чернишова, Маргарита Сокуренко, Дмитро Мазурик, легкоатлети Леонід Носарчук (чемпіон VIII літньої Спартакіади України), Микола і Олексій Морозюки, Віталій Левков, Володимир Приступа, Словентій Горгола, В’ячеслав Киричук, Володимир Вакар, Тетяна Суворова, Євгенія Пиркіна, Любоа Васечко, Валентина Кайдик, важкоатлети Орест Кандиба, Юрій Стаднюк, Федір Галайда, Володимир Бабкін, Володимир Гарбар, Микола Каленюк, Олена Ткачук, Юрій Лавренюк.
Чимало відомих спортсменів зросло в «Колосі» Львівської області. Це і перший майстер спорту з вільної боротьби, переможець меморіалу Івана Піддубного, призер Чемпіонату України Мирон Галас, і багаторазовий чемпіон ЦР «Колос», чемпіон України, борець вільного стилю Володимир Кайда, і багаторазовий чемпіон сільського товариства колишнього СРСР «греко-римлянин» Ігор Белей. Славна Львівщина і своїми майстрами велосипедного спорту. Петро Жуковський виборов звання чемпіона світу, Олександра Кисельова була найсильнішою в Україні, а Тетяна Бочарова стала призером Чемпіонату клишнього СРСР.
Досить потужно виступають галицькі спортсмени на найпрестижніших міжнародних турнірах. Борець вільного стилю Роман Мотрович виборов бронзову нагороду на Чемпіонаті Європи. Його товариш по збірній Орест Скобельський нагороджений срібною медаллю за друге місце на Кубку Світу. Виграв він і Чемпіонат України 2000 року. Дзюдоїстка Тетяна Гаврилова посіла друге місце на Чемпіонаті Світу, а легкоатлет Андрій Булковський перемагав у Кубку Європи.
За останнє десятиріччя великий успіхів досягли веслувальник на байдарках і каное Львівщини. У 1991 р. майстер спорту Наталя Цирог перемогла на юніорській Першості світу, а Олег Дмитришин виборов срібну медаль юніорських змагань в іспанському місті Замора. Славні традиції своїх попередників продовжує молоде покоління. У 1993 р. майстер спорту Ірина Шарадовська та Андріана Одноріч стали переможцями юніорської Першості Європи.
За 53 роки існування ФСТ «Колос» вагомий внесок у розвиток сільського спорту внесли одесити. ГордістьОдещини – майстри спорту міжнародного класу різних поколінь колосовців, серед яких неодноразовий призер республіканських, всесоюзних і міжнародних змагань з боротьби дзюдо Валерій Рухлядєв, велосипедисти Юрій Лупаленко, який протягом 80-х початку 90-х років чотириразово поліпшував світові рекорди в гонках на треку, Сергій Багмат – чемпіон України, СРСР (командна гонка), призер Першості світу серед юніорів у гіті на 1000 м з місця, Василь Яковлев – дворазовий призер чемпіонатів світу, посів 4 місце на Олімпіаді 1996 р.
Два майстри міжнародного класу захищають кольори «Колоса» й нині. Це срібний призер Чемпіонату Європи 1999 р. зі стрільби на круглому стенді, рекордсмен України Микола Мільчев та молодий важкоатлет Олексій Колоколцев. Олексій – перспективний спортсмен, у його колекції зберігаються кілька медалей з юнацьких та молодіжних першостей Європи і світу. Головні надії і сподівання Одещина покладає на заслуженого майстра спорту, дворазового чемпіона світу Ігоря Разорьонова.
Чимало відомих спортсменів зросло на Харківщині. У товаристві «Колос» виховані спортсмени високого класу, члени національних команд, серед яких – Олександр Лихвальд (важка атлетика), Дмитро Вісков (самбо), Крістіна Кабаладзе, Олег Войко (фігурне катання), Олена Глебова (дзюдо).
Чимало талановитих спортсменів дала Кіровоградщина. Тут зросли майстер спорту міжнародного класу з велоспорту, бронзовий призер Першості Європи Павло Кіндратенко, майстри-гирьовики Вілій Ютиш, Василь Кубанов, Василь Келар, Іван Намісник, Легкоатлети Наталія Абраменко, Володимир Рибалко, переможець двох етапів Кубка світу 1999 р., кіннотник Володимир Вощакін.
Поліська земля Чернігівщини знаменита своїми біатлоністами та першою володаркою олімпійського золота 2004 року. Оленою Костевич.
Естафета поколінь прийнята, тож фізкультурна Україна може зітхнути з полегшенням. Будуть нові спортивні споруди – будуть і нові досягнення у великому спорті, бо це своєрідна кузня майбутніх олімпійців, чемпіонів міжнародних змагань і звичайних членів суспільства.