Проект
Робоча назва
(Варіант)
Програма розвитку фізичної культури і спорту
в сільських, селищних територіальних громадах
в умовах децентралізації влади
Програма розвитку фізичної культури і спорту
в сільських, селищних територіальних громадах
в умовах децентралізації влади
І. Загальна частина
Необхідність підготовки Програми розвитку фізичної культури і спорту в сільських, селищних територіальних громадах в умовах децентралізації влади (далі – Програма) викликано динамічними змінами умов регіонального розвитку під час формування механізму децентралізації державних повноважень в Україні.
Це вимагає від органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад сіл і селищ прийняття рішень, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері фізичної культури і спорту.
Процес реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади свідчить, що Україна знаходиться на шляху становлення державної регіональної політики і на цьому шляху стоїть ряд фундаментальних перешкод, які заважають досягненню збалансованого розвитку сільських територій держави.
Динамічне зростання кожного регіону уповільнюється на основі унікальної комбінації внутрішніх негативних факторів та умов, серед яких головним є вкрай повільний процес гармонізації нормативно-правових актів, законодавчих документів, конкретизованих цільових програм розвитку сфер діяльності та державних соціальних стандартів, які б містили спільні, єдині пріоритети та єдині способи правового регулювання діяльності об’єднаних територіальних громад сіл і селищ, в тому числі й реалізації завдань розвитку фізичної культури і спорту.
Створення правового простору та обґрунтованих пріоритетних завдань для діяльності об’єднаних територіальних громад сіл і селищ із врахуванням наявності спільно розроблених програм розвитку будь-якої сфери в сільській місцевості є об’єктивною потребою і вимагає цілеспрямованої, скоординованої діяльності центральних органів виконавчої влади, різних відомств і установ і громадських організацій, які здійснюють підтримку та сприяють розвитку сільських територій.
Підготовку Програми ініційовано Всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариством «Колос» Агропромислового комплексу України спільно з Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад на засадах системної і всебічної підтримки Міністерством молоді та спорту України та Міністерством аграрної політики та продовольства України національних реформ.
Цільову програму підготовлено у відповідності та з дотриманням вимог:
Закону України «Про фізичну культуру і спорт»;
Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
Закону України «Про засади державної регіональної політики»;
Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»;
Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві»;
Указу Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»;
Указу Президента України від 28 вересня 2004 р. № 1148/2004 «Про національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту»;
Указу Президента України від 9 лютого 2016 р. № 42/2016 «Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1045 «Про затвердження Порядку проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 р. № 333-р «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1320-р «Про схвалення Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 995-р «Про схвалення Концепції розвитку сільських територій».
Розроблення Програми зумовлено негативними соціальними наслідками, які не знайшли адекватного відображення у суспільній свідомості, як проблеми загально-соціального значення, під час реалізації державної політики щодо розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості в умовах децентралізації влади, які в свою чергу неможливо розв’язати засобами територіального чи галузевого управління та які потребують державної підтримки, чіткої координації спільної діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з залученням громадських організацій, які здійснюють системну підтримку та сприяють розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості.
ІІ. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання
Процеси імплементації реформи системи місцевого самоврядування, пов’язані з розвитком засад самоврядності в українському суспільстві, та реформи у сфері фізичної культури і спорту спричиняють глибокі зміни у системах державного управління, виявляються ідентичні проблеми та вимоги до стану здоров’я населення сільських територій України.
Сільська місцевість в Україні потерпає від негативних тенденцій економічного і соціального розвитку, які часто пов’язані зі складнощами працевлаштування, низьким рівнем оплати праці у сільському господарстві, обезлюдненням сіл, нерозвиненістю інфраструктури і недоступністю основних соціальних послуг, зокрема, у сфері освіти, охорони здоров’я та обмеженими можливостями надання фізкультурно-спортивних послуг.
Останніми роками в Україні в напрямку надання фізкультурно-спортивних послуг склалася позитивна тенденція. Зокрема, спостерігалось збільшення кількості осіб, охоплених різними видами фізкультурно-оздоровчої роботи (у 2009 році – 10,7 %, 2010 році – 10,8 %, 2011 році – 10,9 %). Однак у 2012 році ця динаміка була перервана і відсоток осіб, охоплених різними видами фізкультурно-оздоровчої роботи, зменшився до рівня 2009 року – 10,7 % загальної кількості населення (або 4,9 млн. осіб).
Проте цей показник порівняно з іншими країнами світу є дуже низьким (зокрема Канада залучає до регулярних занять фізичною культурою та спортом 70 % населення, Японія – 80 %, Німеччина – 60 %, Фінляндія – 80 % та Росія – 20,5 %).
Особливо критична ситуація склалася із формуванням культури здорового способу життя у дітей та підлітків шкільного віку. Так, контингент вихованців спортивних шкіл сільської місцевості у 2015 році зменшився у порівнянні з 2012 роком з 95,2 тис. вихованців до 78,1 тис. вихованців.
Оптимізація мережі спортивних шкіл та недостатнє фінансування унеможливлює ефективне проведення навчально-тренувального процесу, зокрема залучення більшої кількості дітей та молоді до систематичних фізкультурно-спортивних занять.
Незважаючи на поступове збільшення з 2012 року кількості спортивних клубів, які мають спортивну, фізкультурно-оздоровчу або фізкультурно-оздоровчу і спортивну направленості в сільській місцевості, кількість спортивних клубів фізкультурно-оздоровчої і спортивної направленості стрімко знижується, що означає на переважне орієнтування фахівців фізичної культури і спорту на підготовку спортсменів з числа підростаючої сільської молоді, при цьому фізкультурно-оздоровчий напрямок із залученням різних вікових груп сільського населення має деструктивні показники. Станом на кінець 2012 року кількість спортивних клубів в сільській місцевості налічувала 738 (59,7 тис. осіб), із них 100 клубів спортивної направленості (6,7 тис. осіб), 149 клубів фізкультурно-оздоровчої направленості (14,4 тис. осіб) та клубів фізкультурно-оздоровчої і спортивної направленості 489 (38,6 тис. осіб). Станом на кінець 2015 року в сільській місцевості налічувався 881 спортивний клуб (69,8 тис. осіб), із них 372 клуби спортивної направленості (24,8 тис. осіб), 201 клуб фізкультурно-оздоровчої направленості (16,7 тис. осіб) та клубів фізкультурно-оздоровчої і спортивної направленості 308 (28,3 тис. осіб).
Складна ситуація навколо надання фізкультурно-спортивних послуг у сфері освіти сільської місцевості пов’язана зі зменшенням кількості малокомплектних шкіл у сільській місцевості, стрімким падінням авторитету сільського вчителя, відсутністю відповідного матеріального забезпечення преважної більшості сільських шкіл сучасним спортивними обладнанням.
У зв’язку з низьким рівнем освіти населення з питань ведення здорового способу життя, несформованістю сталих традицій його ведення та відсутністю соціальної реклами погіршується стан здоров’я населення і скорочується тривалість життя.
Якщо за рівнем народжуваності Україна відповідає рівню європейських країн, то за рівнем смертності ситуація набула критичних значень. Так, коефіцієнт смертності становить 14,6 на 1 тис. осіб, що значно вище, ніж його значення в європейських країнах (у Франції – 8,4, Німеччині – 10,5, Італії – 9,7, Великобританії – 8,9). При цьому протягом останніх 20 років для європейських країн характерно зниження цього коефіцієнта, тоді як для України – підвищення. До таких основних причин високої смертності в Україні, як низький рівень охорони здоров’я і високий рівень захворюваності входять такі показники, як ведення нездорового способу життя населення та низька якість харчування, що є наслідком низького рівня доходів сільського населення.
Про низьку культуру дотримання здорового способу життя свідчить 150 місце України серед 223 країн світу за показником середньої тривалості життя.
Значне скорочення штатних фізкультурно-спортивних працівників в сільській місцевості спричинило незворотні процеси руйнування ефективних форм організації фізкультурно-оздоровчої роботи на селі та як наслідок значне відставання фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи саме в сільській місцевості.
У період із 2012 по 2015 роки включно виявлено наступні тенденції та зміни у кадровому забезпеченні фахівцями з фізичної культури і спорту в сільській місцевості: загальна кількість працівників сфери фізичної культури та спорту (осіб, які здійснюють навчально-тренувальну, фізкультурно-спортивну, педагогічну та адміністративну роботу і мають встановлену законодавством професійну кваліфікацію) має негативну тенденцію до скорочення і склало 7,5 % за чотири роки. Кількість інструкторів з фізичної культури у дошкільних навчальних закладах збільшилось на 54,8 %, між тим їх чисельність складає лише 4,4 % від необхідного.
В умовах децентралізації влади високими темпами скорочується чисельність методистів, інструкторів-методистів і інструкторів фізичної культури за місцем роботи громадян, темпи скорочення склали 45,5 % за чотири роки. Суттєвого скорочення торкнулось такої категорії, як інструктори з фізичної культури, які введені до штатного розпису виконавчих органів сільських і селищних рад, що склало 16,7 %.
Чисельність працівників спортивних шкіл (ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ), за винятком тренерів зі спорту, також суттєво зменшилась: темп скорочення склав 21,4 % за чотири роки, що є негативним наслідком скорочення в системі оптимізації дитячо-юнацьких спортивних шкіл в умовах децентралізації влади.
Зменшилась кількість підприємств, установ та організацій всіх форм власності і підпорядкування, де здійснюється фізкультурно-оздоровча діяльність в режимі робочого дня та у вільний від роботи час на власних або орендованих спортивних спорудах і становить на 5,3 % менш ніж у 2012 році. Чисельність тренерів-методистів, тренерів-викладачів і тренерів зі спорту скоротилась на 21,9 %.
Водночас в Україні не зменшилось кількість адміністративно-територіальних одиниць (885), а сільських населених пунктів зменшилось всього на 62 одиниці, що становить всього 0,22 % від їх чисельності станом на 2012 рік.
Серед проблем, визначених в Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 року № 333-р, які потребують розв’язання, Урядом привернуто увагу, що система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства.
Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості об’єднаних територіальних громад, які перебувають у складних економічних умовах, не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних соціальних послуг, серед яких найгірший стан справ з розвитку фізкультурно-оздоровчих послуг.
Стан людського капіталу сільських територій України має негативні тенденції. Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 2,5 млн. осіб, а кількість сільських населених пунктів на 348 одиниць. Ситуація навколо демографічних показників сільських територій не покращилась і на сьогодні.
Статистичні дані Державної статистичної служби України вказують на те, що чисельність сільського населення хоча й зменшилась за чотири роки з 35 % до 31 %, але залишається значною частиною Українського народу. При цьому економічна активність сільського населення за місцем проживання залишається на значно нижчому щаблі відносно міського населення. З 13 млн. 256,2 тис. сільського населення зайнятим у віці 15-70 років станом на 2015 рік складає 5 млн. 134,2 тис., що вказує на те, що більше половини сімей сільського населення на сьогодні не мають зайвих коштів, при цьому не має й мови про платні фізкультурно-спортивні та оздоровчі послуги.
Водночас скорочення фахівців сфери фізичної культури і спорту в подальшому призведуть до унеможливлення значного охоплення дітей, підлітків та молоді в сільській місцевості і містах для занять фізичною культурою і спортом, що є причиною шаленого зростання скоєних правопорушень, відсоток яких зріс за чотири роки на 20,9 % при зменшені чисельності населення України на 2 млн. 704,3 тис. осіб (6 %) у зв’язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та без врахування зони проведення антитерористичної операції на Сході України.
В ході децентралізації влади практична більшість територіальних громад сіл і селищ зіштовхнулась зі складною проблемою фінансового забезпечення реалізації своїх завдань та в переважній більшості відсутністю власної ресурсної бази для наповнення доходної частини місцевого бюджету. Об’єднані територіальні громади сіл і селищ, які в спадок отримали накопичені ресурси не здатні їх реалізувати через відсутність програмних документів щодо реалізації своїх напрямків роботи.
Основними причинами погіршення розвитку фізичної культури і спорту і негативних тенденцій розвитку людського капіталу сільських територій є:
відсутність узгодження державних та регіональних стратегічних пріоритетів розвитку фізичної культури і спорту на довгостроковий період на основі програм регіонального розвитку сільських регіонів та інших інструментів, що сприяють регіональному розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості, а також вкрай повільне розмежування політики щодо підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій;
відсутність обґрунтованих державних соціальних стандартів у сфері фізичної культури і спорту, як критеріїв оцінки діяльності об’єднаних територіальних громад сіл і селищ у створенні умов для соціального розвитку села, стандартів життя в сільській місцевості, стійкої мотивації органів місцевого самоврядування до соціальної відповідальності у сфері фізкультурно-спортивних послуг і підтримки діяльності закладів дитячо-юнацького та резервного спорту;
неузгодженість місцевої політики щодо розвитку фізичної культури і спорту з реальними інтересами громад сіл і селищ;
погіршення якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг для сільського населення внаслідок ресурсної неспроможності переважної більшості органів місцевого самоврядування здійснювати власні та делеговані повноваження;
відсутність в об’єднаних територіальних громадах сіл і селищ розгалуженої мережі спортивних та фізкультурно-оздоровчих клубів;
невідповідність матеріально-технічної бази для забезпечення фізкультурно-оздоровчої діяльності потребам населення в сільській місцевості, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями та відсутність реєстру таких людей;
неготовність об’єднаних територіальних громад сіл і селищ ініціювати та брати участі у проектах місцевого розвитку фізичної культури і спорту через обмеженість ресурсів місцевих бюджетів для розв’язання проблем розвитку сільських територій навіть за умов виділення відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
відсутність у наново створених об’єднаних територіальних громадах сіл і селищ надійних стратегічних партнерів по розвитку фізичної культури і спорту з числа потужних громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості;
неготовність громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, які б дозволили обирати об’єднаним територіальним громадам сіл і селищ свого спортивного лідера громади від цих об’єднань;
низький рівень ресурсного забезпечення дитячо-юнацького та резервного спорту в сільській місцевості;
відток молодих фахівців з фізичної культури і спорту через низький рівень престижності професій у цій сфері в сільській місцевості;
недостатній обсяг бюджетного фінансування та неефективне залучення позабюджетних коштів у розвиток фізичної культури і спорту в сільській місцевості;
відсутність дієвого механізму інвестування у розвиток і популяризацію масового спорту в сільській місцевості;
відсутність в сільській місцевості сформованої мережі інформаційно-консультативного забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, відповідної курсової підготовки і комплексних навчань фахівців для забезпечення діяльності фізкультурно-оздоровчих клубів;
відсутність налагодженої системи звітності з фізичної культури і спорту у створених об’єднаних територіальних громадах сіл і селищ;
відсутність критеріїв оцінки діяльності об’єднаних територіальних громад сіл і селищ щодо забезпечення розвитку фізичної культури і спорту;
слабка міжвідомча координація спільних дій державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань щодо розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості.
ІІІ. Мета і строки реалізації
Метою Програми є створення умов для розвитку фізичної культури і спорту як невід’ємної частини формування здорового населення сільських територій України шляхом координації багаторівневого та функціонально гнучкого управління за участю органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості та сільського населення.
Досягнення мети планується досягнути в два етапи, зокрема: протягом 2016 року надання державної підтримки для підвищення рівня готовності органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань щодо розвитку фізичної культури та спорту в сільській місцевості, як умови для соціального розвитку села. Створення обґрунтованих державних соціальних стандартів у сфері фізичної культури і спорту, як критеріїв оцінки діяльності об’єднаних територіальних громад сіл і селищ для розвитку фізичної культури і спорту, підтримки діяльності закладів дитячо-юнацького та резервного спорту.
Протягом 2017-2020 років створення в сільській місцевості спортивної інфраструктури для занять фізичною культурою і спортом; забезпечення підтримки та розвитку мережі спортивних клубів; забезпечення підтримки діяльності закладів дитячо-юнацького та резервного спорту; забезпечення проведення спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів, проведення просвітницької роботи з пропагування здорового способу життя та фізичної культури і спорту в сільській місцевості.
IV. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми
на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
Відповідно до Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року та враховуючи причини погіршення стану фізичної культури і спорту і негативні тенденції стану здоровя населення сільських територій оптимальним варіантом розв’язання проблеми є поєднання зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства для проведення регіональної реформи у сфері фізичної культури і спорту з метою приведення її у відповідність з європейськими вимогами і стандартами шляхом визначення як основи європейської моделі реформування і побудови взаємовідносин між органами державної влади та громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, підвищення рівня публічності й прозорості діяльності Мінмолодьспорту, автономності спортивних федерацій, що сприятиме створенню умов для відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі.
V. Шляхи і способи розв’язання проблеми,
строк виконання Програми
Для розв’язання проблеми передбачається здійснити до 2020 року комплекс заходів, спрямованих на забезпечення створення спортивної інфраструктури для занять фізичною культурою і спортом в сільській місцевості, розвитку мережі спортивних клубів, колективів фізичної культури, підтримки діяльності закладів дитячо-юнацького та резервного спорту, проведення спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів і проведення просвітницької роботи з пропагування здорового способу життя серед сільського населення, стимулювання зайнятості населення в сільській місцевості у сфері фізичної культури і спорту та підвищення стандартів життя в сільській місцевості, зокрема:
- включити до Статутів територіальних громад сіл і селищ як один із пріоритетних напрямків розвиток фізичної культури і спорту, реалізацію рухової активності серед сільського населення України;
Територіальні громади сіл і селищ.
2016-2017 роки.
- прийняти Програми розвитку фізичної культури і спорту в кожній сільській, селищній територіальній громаді;
Територіальні громади сіл і селищ та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать навчальні заклади дитячо-юнацького та резервного спорту.
2016-2017 роки.
- утворити на територіях громад сіл і селищ осередки Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України у формі колективів фізичної культури, спортивних клубів фізкультурно-оздоровчого та спортивного спрямування;
Обласні організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України.
2016-2017 роки.
- передбачити у штатних розписах керівного апарату сільських і селищних територіальних громад посади відповідальних за розвиток фізичної культури і спорту на території громад;
Місцеві осередки Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Територіальні громади сіл і селищ.
2017-2018 роки.
- забезпечити право жителям територіальних громад сіл і селищ обирати особу, відповідальну за розвиток фізичної культури і спорту на цій території з повноваженнями керівника колективу фізичної культури або фізкультурно-спортивного клубу;
Місцеві осередки Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України, Територіальні громади сіл і селищ.
постійно до 2020 року.
- передбачити фінансування існуючих у сільській місцевості дитячо-юнацьких спортивних шкіл і поступового відкриття нових відділень з видів спорту, вживати заходів щодо своєчасного планування коштів на оплату підвищення кваліфікації тренерів-викладачів спортивних шкіл та приведення їх діяльності у відповідність до законодавства України;
Територіальні громади сіл і селищ.
постійно до 2020 року.
- забезпечити організацію і проведення на територіях сільських і селищних громад багатоступеневих (село, селище, район, область – центр)змагань серед усіх категорій сільського населення, в тому числі людей з обмеженими фізичними можливостями, за програмою всеукраїнських сільських спортивних ігор Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України та колосіад: «Краще спортивне село», «Хто ти, майбутній олімпієць?», серед сільських родин «Мама, тато, я – спортивна сім’я», серед найсильніших спортсменів агропромислового комплексу України, ветеранів сільського спорту, голів територіальних громад сіл і селищ, старост, керівників фермерських господарств, агрофірм, сільгосппідприємств, учнівської молоді сільських шкіл і студентської молоді вищих навчальних закладів аграрного профілю та галузевих колосіад;
Місцеві організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України.
Територіальні громади сіл і селищ.
постійно до 2020 року.
- забезпечити збереження у сільських і селищних територіальних громадах існуючої і побудови нової матеріально-спортивної бази, залучення на ці заходи коштів субвенції державного та місцевих бюджетів, залучення інвесторів, меценатів для відновлення і реконструкції існуючих спортивних об’єктів;
Територіальні громади сіл і селищ.
постійно до 2020 року.
- надати Всеукраїнському фізкультурно-спортивного товариству «Колос» агропромислового комплексу України державні повноваження з розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості. Рекомендувати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування врегулювати угодами про співпрацю з його місцевими осередками;
Міністерство молоді та спорту України.
Місцеві органи виконавчої влади та самоврядування.
Територіальні громади сіл і селищ.
до 2017 року.
- забезпечити проведення інформаційно-просвітницьких заходів у сільських і селищних територіальних громадах щодо переваг здорового способу життя, рухової активності, формування відповідальності за власне здоров’я, та утвердження національної ідеї стосовно соціально активної, фізично здорової і духовно багатої особистості;
Місцеві організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України.
Територіальні громади сіл і селищ.
постійно до 2020 року.
- забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання з відповідних місцевих бюджетів фінансової підтримки Всеукраїнському фізкультурно-спортивного товариству «Колос» агропромислового комплексу України та його місцевим осередкам;
Місцеві органи виконавчої влади та самоврядування.
постійно до 2020 року.
- забезпечити координацію спільних дій всіх зацікавлених організацій, задіяних у формуванні політики розвитку фізичної культури і спорту у сільських і селищних територіальних громадах шляхом підготовки законодавчих актів, постанов, меморандумів та інших регуляторних актів;
Міністерство молоді та спорту України.
Центральна Рада Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України.
Інші зацікавлені організації.
2016-2017 роки.
- забезпечення безкоштовного проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення об’єднаних територіальних громад сіл і селищ за підтримки Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України та його місцевими осередками;
Міністерство молоді та спорту України.
Територіальні громади сіл і селищ.
Центральна Рада Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України.
постійно до 2020 року.
- Всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству «Колос» агропромислового комплексу України спільно з організаціями партнерами забезпечити на постійній основі підготовку методичних рекомендацій, програм, посібників, організацію семінарів, нарад, курсів підготовки персоналу з метою забезпечення діяльності колективів фізичної культури, фізкультурно-спортивних клубів, які здійснюють заходи щодо розвитку фізичної культури і спорту у сільських і селищних територіальних громадах.
Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» агропромислового комплексу України.
Організації - партнери.
постійно до 2020 року.
VI. Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності
Реалізація виконання Програми надасть можливість:
- створити та забезпечити функціонування колективів фізичної культури, спортивних та фізкультурно-оздоровчих клубів в кожній сільській, селищній територіальній громаді;
- підвищити рівень охоплення населення об’єднаних територіальних громад сіл і селищ заняттями фізичною культурою і спортом, руховою активністю всіх верств сільського населення, в тому числі людей з обмеженими фізичними можливостями та поетапного збільшення охоплення на 1-2 відсотки щороку;
- забезпечити оптимальну чисельність працівників фізичної культури і спорту на одну територіально-адміністративну одиницю;
- створити умови для соціальної адаптації та реабілітації інвалідів і осіб з обмеженими фізичними можливостями;
- забезпечити збереження, реконструкцію та побудову мережі нових сучасних спортивних споруд (спортивні зали, плавальні басейни, спортивні майданчики тощо) для занять жителів сільських і селищних територіальних громад, зокрема із залученням коштів інвесторів;
- створення системного підходу до розвитку фізичної культури і спорту на умовах партнерства об’єднаних територіальних громад сіл і селищ з громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості;
- налагодження дружніх (в тому числі й економічних) відносин між територіальними громадами сіл і селищ України та європейськими партнерами шляхом організації і проведення Європейських сільських спортивних ігор.
VII. Оцінка фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок:
- членських внесків;
- інвестицій;
- надання платних фізкультурно-спортивних та організаційних послуг;
- надходжень від проведення лотерей і розіграшів;
- грантів;
- бюджетів усіх рівнів;
- інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, буде уточнюватися щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів з урахуванням їх реальних можливостей.
Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.
|